Матеріалом про 20-річного одеського скелелаза Григорія ІЛЬЧИШИНА, який був в одному кроці від потрапляння на Олімпійські ігри-2024, ми продовжуємо проєкт «Олімпійські надії-2028» (в першому випуску була легкоатлетка Діана МІРОШНИЧЕНКО).

ОЛІМПІЙСЬКІ НАДІЇ-2028. ЯК РОДИЛАСЯ РУБРИКА
Цей проєкт, нагадаємо, присвячений молодим спортсменам Одеської області (категорії юніори, молодь), які, завдяки своїм результатам, на наш погляд, вже входять в число кандидатів на участь в Олімпійських іграх-2028, хоча, їм належить пройти великий шлях до мрії. Серед них призери/фіналісти чемпіонатів Європи і світу серед юніорів і молоді, а також вже, в своєму молодому віці, учасники дорослих чемпіонатів світу і Європи і претенденти на участь в Олімпіаді-2024. Як, наприклад, наш сьогоднішній герой
Григорій ІЛЬЧИШИН
Майстер спорту України міжнародного класу зі скелелазіння
Дисципліна - швидкість
Народився 6 вересня 2004 року в Одесі.
Тренери - Любов ЗИМОВА, Віктор РЕМНЄВ.
Срібний призер загального заліку Кубку Європи-2023.
Переможець етапу Кубку Європи (Гамбург-2022, Інсбрук-2023).
Срібний призер етапу Кубку Європи (2023, Тарнов).
Бронзовий призер етапу Кубку Європи (Жиліна-2023, Інсбрук-2024).
Бронзовий призер європейської олімпійської кваліфікації (Рим, 2023)
Срібний призер чемпіонату Європи серед юніорів 2023 року.
Срібний призер чемпіонату світу серед юніорів 2022 року.
Чемпіон України 2023, 2024рр.
Особистий рекорд - 5,09 секунди (повторення рекорду України)
ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ-2024
- Григорію, відштовхнемося в нашій бесіді від світового олімпійського відбору, який був у травні-червні. Які були відчуття після його закінчення, адже не вистачило дуже мало, якогось кроку?
- Я дуже засмутився, оскільки дуже хотів поїхати на Олімпіаду. Не вистачило лише три очки. Набрав 56 очок, а наступний, хто відібрався, 59. Багато людей кажуть, що я перший, хто не поїхав на Олімпіаду і називають моїм кращим результатом. Слабка втіха…
Але я вважаю, що на Олімпіаді-2028 зміню це і зможу показати найкращий час, найкращий результат. Сподіваюся на це. Так само на європейській кваліфікації в Римі зупинився в двох кроках від омріяної путівки. Думаю, що це все гарний досвід, і він йде тільки на користь.
- Які враження залишили Олімпійські ігри, де спортсмени у швидкості показали дуже високі результати? (відразу три спортсмени вперше в історії «вибігли» із 4,8 секунди і в підсумку довели світовий рекорд до 4,74 – Сем Вотсон у «бронзовому» матчі. – пресслужба).
- Насправді я був здивований такими результатами, вони зробили дуже гарний час.
Вважаю, що це був дуже гарний старт для всіх: для них, для нас, для того, щоб показати, що дійсно скелелазіння – це олімпійський вид спорту, що ми заслуговуємо там бути. Для того, щоб показати, що ми дійсно сильні спортсмени, і ми не просто так якісь хлопці, які просто лазять десь, якось. Як іноді кажуть про нас «ходять в гори». І я вважаю, що це дійсно гарні результати.
Я вважаю, що я зможу зробити такий час в майбутньому, або навіть краще. І ми дійсно покажемо, що ми можемо, і що може Україна, і все буде добре.

8 серпня 2024 року. Париж. Олімпійський п’єдестал у змаганнях зі швидкості (зліва направо): Ву Пен з Китаю (фінал – 4,77), Веддрік Леонардо із Індонезії (фінал – 4,75), Сем Уотсон із США (світовий рекорд в бронзовому фіналі – 4,74). Фото planetmountain.com
ОСОБЛИВОСТІ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
- Наскільки складно показати високі результати саме на змаганнях? Адже я знаю, на тренуваннях ви показуєте результат біля п'яти секунд, але на змаганнях не виходить. З чим це пов'язано?
- Я вважаю, що це все досвід, це моя ментальна підготовка. Я вважаю, що я ще досить молодий спортсмен, не все повинно бути зразу. Дайте мені трішки часу, я зможу показати найкращий свій час. І на змаганнях, і на тренуваннях.
І зможу розвивати те, що я роблю на тренуваннях. Адже, на тренуваннях я роблю досить гарний час, досить конкурентний. І якщо я не роблю помилок, я можу конкурувати.
Я вважаю, що можу вибігти з п'яти секунд, я вважаю, що можна досить гарно бігти. І я вважаю, що це все прийде з досвідом, і все буде в майбутньому, і наступний рік це покаже.
- Які складові високого результату на трасі? Насправді, все виглядає просто...
- Дійсно, коли дивишся трансляцію, здається, що все просто. Здається, що ти можеш зробити так само, або навіть швидше. Але, насправді, на різних в тебе скрізь різні зачіпки, скрізь різна стінка, різне тертя, і це дуже впливає на результати.
Наприклад, в Парижі було дуже гарне тертя, дуже гарні зачіпки, і ми всі бачили дуже гарний час. Можемо взяти інші змагання, на яких не дуже гарна стінка, не дуже гарні зачіпки, і ми всі бачимо, що час трішки інший. І, насправді, в нас досить багато складових, які дають, щоб ти зробив гарний час.
Ми займаємося і легкою атлетикою, і в тренажерці. Ми качаємо спину, руки, все треба качати. Якщо ти будеш качати тільки руки, то цього не вистачить. Якось я працював з якимось доктором, який запитав, навіщо вам качати ноги, якщо у вас є руки. Але він помиляється: у нас, вважаю, що 60% працюють ноги і 40% - руки.
Досить складно зробити гарний час без цих компонентів. Я вважаю, що треба все розвивати, тому ми навіть займаємося іншими видами спорту.
- Я бачив, що є підтягування на пальцях. Чи це потрібно для вас, для швидкості?
- Насправді, в нас досить великі зачіпки. Нам, насправді, не сильно потрібні саме підтягування на зачіпках, але якісь такі силові вправи, такі, як виходи, як швидкісні підтягування - так. Це досить сильно впливає. В нас повинна бути вибухова сила. І, насправді, так, іноді не завадить трішки підкачати пальці, саме хват. Але, так, ми більше працюємо з силою, саме з вибуховою силою.
- Розкажіть, як побудований тренувальний процес в швидкості.
- В нас саме сезон йде літом. Навесні можуть бути якісь кубки Європи, Кубки світу, але саме чемпіонати світу і Європи йдуть влітку. Олімпіада також влітку. Коли літо проходить, трішки ще бігаємо на стінці. До сезону починаємо готуватися взимку. Я можу сказати, що я майже не лажу на стінці - тільки в залі, тільки легка атлетика, тільки сила.
Я майже не лажу на стінці. Так, трішки іноді, щоб пам'ятати, що робити, щоб не забути після зими. І я думаю, що 90% часу взимку ми присвячуємо роботі над силою.
Наприкінці зими-початку весни ми вже робимо стінку і починаємо лазити на швидкість.
ЖИТТЯ В ПОЛЬЩІ
- Більшою мірою останні два роки ви знаходитесь та готуєтесь до змагань у Польщі. Розкажіть, як облаштовані ваш побут і тренувальний процес саме в Польщі?
- Насправді так, на жаль, я знаходжусь в Польщі, дуже хотів би знаходитись в Україні, але немає достатніх умов, щоб знаходитись в Україні, немає достатніх умов для тренувань, щоб досягати високих результатів. Треба, на жаль, тренуватися в Європі.
Ми, на жаль, не маємо в Україні досить сучасних стендів. Тільки влітку в Кропивницькому побудували сучасний стенд.
Але саме в Одесі, в моєму місті, поки немає сучасних умов для тренувань на високому рівні.
В Польщі повністю проживаю за свій рахунок. Без тренерів, без масажистів. Повністю сам. Зі своїми тренерами Любов'ю Зимовою і Віктором Ремнєвим працюю дистанційно, сам пишу, мені тренера пишуть, я постійно на зв'язку з ними, постійно обговорюю програму, як буде краще зробити.
Але, на жаль, я не можу працювати офлайн з ними, тому що основне місце роботи у них в Одесі. Дуже приємно, коли вони приїжджають до мене, хоча я розумію, що їм дуже складно це зробити. Дуже вдячний, коли у них виходить попрацювати зі мною.
Мої тренера дуже впливають на мене і дуже роблять велику працю над тим, щоб я досягав результатів. І тільки завдяки ним я їх досягаю. Якби не було моїх тренерів, я думаю, що не рахував би свої досягнення.

26 березня 2023 року. Київ. Григорій ІЛЬЧИШИН вперше виграв титул чемпіону України в швидкості. На першому плані його тренери - Любов ЗИМОВА і Віктор РЕМНЄВ. Фото Станислава Яндульского.
- Як взагалі працюється саме в Польщі з колегами-суперниками?
- Насправді, в Польщі так само, як і в Україні, небагато спортсменів. Вони мають одного-двох спортсменів, які дійсно можуть виступати на міжнародному рівні. І ми, на жаль, не співпрацюємо з ними, тому що вони проживають в іншому місті.
Ми зараз живемо в місті Битом - невеличкому місці біля Катовіце. Тут дуже гарний скеледром.
Дуже дякую полякам за те, що вони нам надають цей скеледром. Дуже файні умови для тренувань. Дуже дякую всім колегам з Польщі, які нам допомогли, коли ми приїхали в цей тяжкий час.
Дуже дякую за те, що вони й досі нам допомагають.
Якщо хтось буде в Польщі колись, приходьте. Дуже гарний скеледром. Всіх запрошую.
ВІЙНА
- Лютий 2022-го року. Розпочалася війна. Як ви пережили цей період?
- Насправді, я все пам’ятаю досить детально. Я тільки повернувся зі зборів. Як і усі українці, не очікував такого: був дуже здивований, дуже наляканий. Я не знав, що робити. Сподівався, що це на тиждень-два, на місяць.
Я не хотів виїжджати з України. Але прийняв за себе складне рішення і виїхав в Європу. Мені було тоді 17 років, я не розумів, що буде далі зі мною, що буде далі з моєю сім'єю.
Ми виїхали…Але тиждень-два я навіть не міг тренуватися. Був просто в шоці.
Потім відновився, почав вже робити більш якісні тренування.
Що стосується війни, то на усіх змаганнях я намагаюсь висвітлювати те, що відбувається в нашій країні.
Я дуже вдячний нашим Збройним силам України, дуже вдячний всім, хто боронить нашу країну, тим, хто допомагає нашій країні. Тому що без них ми б не були там на змаганнях, без них ми не виступали б, без них не було б тих результатів, які ми даємо. Без тих, хто боронить нашу неньку.
Дуже дякую тим, хто там стоїть і дуже дякую тим, хто долучається до того, щоб наша перемога була ближче.
- Наскільки складно в психологічному в плані працювати за кордоном, далеко від рідного місця
- Для когось мабуть це легко, але для мене дуже складно. Працювати одному там, робити складні вправи без нагляду тренеру. Тому, якщо ти робиш складні вправи без нагляду тренеру, то є ризик травмуватись.
Тренуватися без тренера дуже важко . Але набагато важче захищати нашу країну і знаходитись на передовій. Тому коли в мене якісь бувають труднощі, я завжди можу згадати тих, хто на війні. Їм набагато складніше, ніж мені, я роблю свою справу, і вони роблять свою справу, набагато складнішу справу.
КОНКУРЕНЦІЯ В УКРАЇНИ
- В збірній України є три топ-спортсмени: ви, Костянтин Павленко та Ярослав Ткач. Ви постійно конкуруєте між собою. Наскільки внутрішня конкуренція допомагає в зростанні результату?
- Насправді, порівнюючи з іншими країнами, з тою ж Індонезією, яка конкурує на світовому рівні, порівнюючи з Китаєм, в цих країнах набагато більше спортсменів, які «роблять час». В Україні - я, Костянтин Павленко, Ярослав Ткач робимо гарний час.

За титул чемпіона України-2024 сперечаються два одеських спортсмени: Григорій ІЛЬЧИШИН (зліва) і Костянтин ПАВЛЕНКО
Так, ми дуже конкуруємо між собою, кожен з нас хоче зробити час раніше іншого, кожен хоче зробити час. Це дуже налаштовує, але насправді, у нас дуже слабка конкуренція, якщо порівняти з світовим рівнем. Хотілося б, щоб у нас було більше атлетів, які можуть «робити час». Вважаю, це можливо, але потрібен час.
Вважаю, що з часом в нас з'являться атлети, які зможуть конкурувати з нами, які зможуть конкурувати з нами, які будуть «робити час».
Я думаю, що Україна буде на світовому рівні одна з найкращих. Навіть зараз ми одні з найкращих. Навіть в цих складних умовах ми намагаємося бути одним із найкращими в Європі і, я вважаю, ми в числі лідерів, а на світовому рівні так, ми не перші, не другі, але я думаю, що з часом ми зможемо бути першими і другими, і третіми. Думаю, що ми зможемо навіть встановлювати рекорди. Це все реально і можливо, і все це в майбутньому
ПРОГНОЗ НА ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ-2028
- Чи можна спрогнозувати, просто поміркуємо, який, можливо, буде переможний час на Олімпійських іграх-2028. 4,7 було вже в Парижі. Чи є, взагалі, межа результату?
- Я вважаю, що межа ще дуже далека. Колись багато людей казали, що 5 секунд - це вже межа. Спрогнозувати дуже важко. Я думаю, що 100% час ще поліпшиться. Буде вже 4,5, скоріш за все. 100% буде 4,6. Думаю, що ще декілька років і вже буде, як на 100-метрівці в легкій атлетиці, буде один рекорд, який буде довго триматись. Але зараз, з кожним стартом бачиш, як поліпшують час і думаю, що все можливо і все в наших силах і все можливо зробити на змаганнях Головне зробити все на змаганнях
- Отже, яка головна мотивація для вас на даному етапі кар'єри що, скажемо так, рухає вашу кар'єру?
- Головна моя ціль, думаю, Олімпійські ігри-2028. Зробити золоту медаль. Хочу підняти прапор своєї країни на перше місце. Дуже хочу це зробити. Так, є локальні сілі - перемогти на чемпіонаті Європи і світу. Дуже хочеться, але все ж таки головна ціль, як я думаю, для кожного спортсмена - це олімпійська медаль. Вона важлива дуже, вона не порівняється з іншими медалями, і я думаю, що це можливо, це треба готуватись.Все можливо, все в наших силах.
Олімпійські надії-2028. Григорій ІЛЬЧИШИН
Влад ЄФІМОВ, пресслужба відділення НОК України в Одеській області
Підписуйтесь на наш канал в Telegram













